Це століття стало програшною
битвою проти категорії кількості.
Незважаючи на ранні обіцянки та притаманну йому хоробрість, урбанізм виявився
нездатним винаходити та діяти в масштабах, яких потребувала його апокаліптична
демографія. За 20 років населення Лагосу виросло з рівня 2 до рівня 7, 12, 15
мільйонів; Стамбул подвоїв населення з 6 до 12 мільйонів. Китай готується до ще більш приголомшливого зростання міст.
Як пояснити парадокс, що урбанізм як професія
зник саме в той момент, коли, після десятиліть постійного прискорення, урбанізація
вийшла на шлях встановлення остаточного глобального «тріумфу» міських
умов?