Як збудувати місто. Римська оперативна система (Гарвардський проект на тему міста) / Жан Атталі: Римська система або Типове у всі часи (2001)

Амале Андраос [Amale Andaros], Рамі Ель-Самахі [Rami El-Samahy], Патрісія Хейда [Patricia Heyda], Дженіфер Лі  [Jennifer Lee], Крістіна Лонг [Christina Long], Елісон Менденхол [Allyson Mendenhall], Франциско Меса  [Francisco Meza], Хантер Форд Тура [Hunter Ford Tura], Петер Цельнер  [Peter Zellner]. 

<…>  В даному проекті досліджується винахід і поширення «систематичного» римського міста як попередника модернізації і прототипу теперішньої глобалізації.

Цей розділ містить базові інструкції для закладання і організації міста, найбільш піднесеного суб’єкту і найбільш корисного об’єкту Римської Імперії. Будівництво міст є єдиним і найважливішим суспільним актом створення (і відтворення) і, будучи таким, є також сутністю через яку Рим найбільш ясно виражає і конкретизує свої глобальні прагнення.
Кожне місто є повноцінним завдяки набору стандартизованих компонентів для утвердження і утримання імперської влади. Ці елементи регулюються впізнаваною «візуальною мовою», яка визначає форму, орієнтацію і розташування громадської архітектури: ключових типів програмної діяльності для уможливлення руху всередині міст та між ними, та інтерфейс необхідної інфраструктури (інфраструктура, громадське обслуговування, «міський каркас») для забезпечення ефективної комунікації та обміну з іншими містами в Імперії.
Як тільки ви дізнаєтесь яким чином функціонують міста в римській системі, цієї інформації буде достатньо, щоб організувати і запрограмувати своє власне місто. Тоді питання постає таким чином: ЯК Я МОЖУ ЗБУДУВАТИ МІСТО?


          Вам необхідно зрозуміти чотири основні елементи для будівництва, поширення і поєднання міста з іншими:
1  Місто складається зі стандартизованих частин, розташованих на матриці. Ці частини є стандартним оснащенням, яке входить в комплект кожного міста, і легко ідентифікується.
2  Місто є організованим згідно із серією загальних принципів, що є соціально, культурно і політично визначеними і в більшості випадках виявлені в зрозумілих архітектурних і урбаністичних зразках.
3  Місто є відношенням постійно змінних потоків, накладених поверх типового шаблону.
4  У вас буде можливість пристосувати ваше місто відповідно до локальних, топографічних, кліматичних чи культурних умов.

Незважаючи на всю його очевидну складність, місто легко збудувати, знаючи певні правила. Наступний розділ дасть вам необхідну інформацію для організації типового міста, або типоміста, як ті, що будували в період Імперії як «результат колонізації, об’єднання, переміщення, росту чи розселення». Такі міста є тотожними тим, що виникають під час швидкого росту глобальної системи, коли «більшість міст Італії та західних провінцій отримали свої перші будівлі, облицьовані мармуром, дороги, площі і ворота», встановлюючи деякий рівень одноманітності і зашифровану «серію знаків». Ця глобальна система є вираженою через стандартизацію деяких типів будівель, планувальних стратегій та інфраструктури, що уніфікує «світ» за єдиним правилом.
Перед тим як будувати власне місто, зазначте, що ця інструкція є складеною під впливом трьох методологічних рішень:
1  Ці міста є типовими і не віддзеркалюють форму жодного існуючого міста; однак, принципи цієї інструкції є очевидними у всіх містах.
2  У цій інструкції місто розглядається як в планіметричному аспекті, так і в перерізі, подвоюючи число можливих причитувань міста. Ця 180-ти градусний шарнір, що змінює традиційне розуміння міст, яке, щонайменше з часів Ноллі [Nolli], підтримувало «обмежене і вимірне» розуміння урбанізму. Ця інструкція, натомість, допоможе збудувати місто, «яке ніколи не зупиняється… рухатись (рухаючись) в обох напрямах одночасно», і сприяє руху в межах римської системи, як первинному фактор створення і розуміння міста.
3  В цій інструкції місто сприймається скоріше як «коробка швидкостей», аніж як «міський артефакт», що містить в собі потенціал архітектури міста як пасивного агента, що діє, в основному, як ємність для рухів і потоків.


СТАНДАРТНА КОМПЛЕКТАЦІЯ
Перед ти як ви почнете закладати місто, важливо спершу ознайомитись із елементами комплектації, що використовується в римській системі. Місто складається із стандартизованих будівель, монументів, планувальних технік, обслуговування та інфраструктури, що дозволить створити необхідний каркас для вашого міста. Цей каркас забезпечить місто усім необхідним для комунікації з іншими містами Імперії.
Нижчеподаний список містить пояснення до стандартної комплектації міста. Використовуйте ці ідентифікуючі ідеограми для швидкої довідки:

БУДІВЛІ

BASILICA – гнучка будівля, що використовується для зібрань і комерційних справ. Як правило, вона є будівлею, прилеглою до форуму і в холодну погоду в ній відбувається торгівельна діяльність. Завдяки своїй гнучкості християни легко пристосували базиліку для літургічних потреб.

CAPITOLIUM – це храм державної релігії. Капітолій, присвячений Капітолійській Трійці (Юпітеру, Юноні і Мінерві), легко визначається завдяки своєму три частинному плану, в кожній целлі, якого знаходиться культова статуя. Лише міста, які присягли на вірність Риму мають капітолій, і, таким чином, він являється індикатором «римьскості».

TEMPLA – релігійні будівлі для поклоніння богам, імператорській сім’ї і місцевим культам. Храм – це офіційна «резиденція» бога чи імператора в конкретному місті і не має жодної іншої внутрішньої функції, окрім демонстрації статуї і ритуального жертвоприношення. Римський храм, «зазвичай, розташований посеред міста, інтегрований в центр релігійного, політичного і економічного життя».

TEATRUM – будівля, що виникла з імператорського указу, що вимагав ігор в честь Капітолійської Тріади. Театр використовують для відкриття ігор і вистав, а не для комедій та пантомім, для яких є амфітеатр.

THERMAE – це лазні. Вони забезпечують важливу обслуговуючу функцію для міста (гігієну) і водночас є важливим місцем соціалізації, політичних і ділових угод.

МОНУМЕНТИ

ARCUS – монумент, що увіковічнює військову чи законодавчу перемогу. Арки зазвичай розташовані у важливих точках міста, розташовуючись збоку від капітолію в голові форуму (як в Помпеях) або на перехресті кардо і декуманусу (як в Джераші).

COLUMNA має схожу функцію до арки, так як її первинна функція вшановувати пам’ять у важливих точках міста.

ПЛАНУВАННЯ

CARDO ET DECUMANUS – первинні перпендикулярні осі, що визначають географічний і духовний центр міста. Кардо з латині означає «хорда», що також позначає її космологічне значення як «ідеальної лінії, на котрій, здається, гойдається небо». Право встановлювати кардо і декуманус має магістрат, який визначає центр нового міста відповідно до орієнтації щодо сонця.

CENTURATIO – процес накладання сітки для потреб сільського господарства і встановлення нерозривного зв’язку між містом і оточуючим ландшафтом.

FORUM – центральний відкритий простір призначений для обміну товарів і послуг і також головний громадський простір міста. Багато основних громадських споруд (в основному капітолій, базиліка і храм) безпосередньо прилягають до форуму, тим самим встановлюючи тісний взаємозв’язок між комерцією і владою.

ІНФРАСТРУКТУРА

AQUAE DUCTUS – інфраструктурна система призначена для транспорту і водопостачання.

LIMITES система меж. Мури (у випадку Британії та північної Європи) або канали (у випадку Німеччини). Ці кордони можуть служити фортифікаціями від вторгнень варварів, хоча найчастіше вони використовуються для регулювання торгівлі, контролю вхідних чи вихідних товаропотоків. В масштабі міста римські стіни служать також контейнерами, таким чином встановлюючи «інтер’єрні» міські умови.

VIAE  утворюють мережу мощених кам’яних доріг, що поєднують всі міста Імперії. Дороги є завширшки 4-6 метрів і дозволяють масштабну торговельну діяльність. Таким чином вони уможливлюють ефективні (і регульовані) потоки товарів, рабів, тварин і пошти.

ТОРГІВЛЯ/ОБСЛУГОВУВАННЯ

ТОРГІВЛЯ – визначальна характеристика міста. Товари, що можуть вплинути на розвиток міста: амфори, тварини, срібло, золото, мармур, тканина, оливки, олія, риба, зерно, дерево і вино.

ЗАГАЛЬНІ ОПЕРАТИВНІ ПРИНЦИПИ
Важливим є розуміння того, що місто організоване згідно певних загальних принципів. По-перше, важливо визначити придатну ділянку для вашого міста. Місто мусить мати доступ до торгівлі, води, транспорту і може розташовуватись в одній із нижчеперелічених ситуаціях:
1) горбиста місцевість, 2) рівнина, 3) суха і безводна місцевість, 4) багата і забезпечена водою місцевість, 5) родюча і рясна земля, 6) неродюча земля. По-друге, візьміть до уваги переваги одного типу ландшафту над іншим. Наприклад, ділянки на островах кращі з міркувань «захищеності», в той час як міста на плоских рівнинах легше оточити. Наступне, якщо ви прагнете зробити своє місто «приємним і зручним», то важливо взяти до уваги «відношення до неба і пір року… за умов холоду, тепла, туманності, чистоти атмосфери чи балансу всіх сезонів». Наступний принцип, який варто усвідомити, полягає в тому, що місто мусить мати прямокутну форму з двома основними проїздами (кардо і декуманус), що перетинаються приблизно в центрі міста. Потім вам потрібно зафіксувати чотири головні точки (визначених головними вулицями) і встановити периметр навколо міста. Ворота в місто повинні розташовуватися в тих місцях, де головні вулиці перетинають периметр. Після того, як встановлені периметр і ворота, необхідно «прокласти другорядні дороги на зразок шахової дошки». Потім треба виконати серію ритуалів для того, щоб «розвивати майбутнє місто під захистом богів». Після того, як ви встановили божественний захист і задовольнили необхідні геометричні вимоги, ви готові до подальшого програмування міста.     

ВСТАНОВЛЕННЯ ПРОГРАМИ
Першим програмним елементом, який необхідно встановити, являється форум для комерційної діяльності. Найкраще, коли форум має центральне розташування для того, щоб забезпечувати широкий спектр функцій. Навколо форуму розташуйте капітолій, базиліку, а також терми та інші громадські будівлі. Важливо, щоб ці індивідуальні будівлі формували «велич і гармонію» для міста, непослідовність і дисбаланс є небажаними. Так само важливим є те, щоб ці будівлі уособлювали владу і образ імператора. Тепер важливо запрограмувати решту міста додатковими функціями пов’язаними з обороною, торгівлею, розвагами, гігієною, сільським господарством, виробництвом та адміністрацією. Тим часом варто почати розвиток кварталів в трьох чвертях міста; обов’язково залишіть одну чверть для амфітеатру та інших громадських будівель (зерносховищ, музеїв, бібліотек), які не можуть бути розташовані навколо форуму. Пам’ятайте, що бажаною характеристикою вашого нового міста є «різноманітність». Коли ваше типомісто достатньо запрограмоване, вам варто розмітити сіткою оточуючий ландшафт для сільськогосподарських потреб.
         
ЗАПУСК ПРОГРАМИ
Місто є взаємодією типового каркасу і кількох слоїв потоків і «підводних течій», що проходять крізь нього. Якщо всі необхідні елементи на своїх місцях, це значить, що ви успішно заклали ваше типомісто. На цьому етапі ви можете починати розширювати місто. Вам варто почати звертати увагу на «сталі рухи і випадкові, тимчасові зібрання, що належним чином спрямовані і позначені, ефективно ідентифікуючи доступ до громадських місць». Це встановить «зв’язок і транзит» і уможливить необхідну «текучу» інфраструктуру для активації вашого міста.

РОЗШИРЕННЯ
Тепер, після того як ви заснували типомісто, ви будете мати змогу копіювати цю модель і поєднувати її з іншими містами системи. Щоб поширювати ваше типомісто, повторіть всі необхідні кроки з розділу про програмування. Як тільки ви почнете тиражувати свої міста, ви мусите пам’ятати, що типоміста завжди мусять модифікуватися відповідно до «місцевої ситуації». Як тільки ви пристосуєте типомісто до його локальних факторів, ви створите те, що називають особливістю. Ці модифікації, насправді, дають подвійну вигоду, «наче багато міст в одному». В римській системі це відомо як 200% місто, так як ці модифікаційні операції дозволяють зробити ваше 100% типове місто на 100% особливим.

ВСТАНОВЛЕННЯ МЕРЕЖІ
Тепер, коли ви заснували тиражували типоміста, важливо їх пов’язати. Використовуйте стандартні інфраструктурні компоненти (акведуки, дороги і межі), щоб встановити зв’язок між ними. Важливо також пам’ятати, що простір між містами може бути таким же динамічним як і той, що замкнутий в контейнері кожного типоміста. Програмуючи проміжний простір, ви не лише зможете активувати ваше типомісто, ви також зможете конфігурувати постійно змінну систему.  

Amale Andaros, Rami El-Samahy, Patricia Heyda, Jennifer Lee, Christina Long, Allyson Mendenhall, Francisco Meza, Hunter Ford Tura, Peter Zellner; How To Build a City: Roman Operating System [Harvard Project On The City], Mutations 2001, p. – 10
план міста Тімгад

  
Жан Атталі: Римська система або Типове у всі часи

1. ГЛОБАЛЬНИЙ МЕТОД
Чи можна навчитись містобудуванню в такий спосіб, як вчать читати дітей, використовуючи «глобальний метод»? Згідно з практиками цього методу, дитина у віці відл трьох до п’яти років усвідомлює зв’язок між написаним словом і його значенням через всезагальний або глобальний світовий аспект (як лого) і контекст його презентації, тоді, мабуть, через його композицію з букв: порядок букв є неважливим.
Вроджений дефект методу (його нехтування артикуляцією на складах) компенсується як тільки він буквально переноситься у форму гри. Тоді процес набуття навиків переростає в рух, стимульований швидкістю та оперативністю пари об’єкт/дія відеоігор і дивовижної сили навчання. Для розробників забезпечення римської системи (Р/ОС) тяжіння до прямолінійного досягнення мети та ігнорування будь-яких ризиків неточностей є другою натурою. Повторне прочитування римського містопланування (сітка кардо і декумануса) та його ідеограм (типи будівель як складові гри) відбувається на швидкостях відеогри чи комп’ютерної симуляції. Типове місто існує у всіх часах: минулому, теперішньому, майбутньому. Все починається з Риму або, щонайменше, це є образом імперії, що ретроспективно повертається в якості матриці гри. Комбінація гри та комп’ютерної програми набуває евристичної влади симуляції: античний світ перевинаходиться на базі серії логотипів і реконструюється зі швидкістю мікропроцесора.

2. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ, ГІБРИДИЗАЦІЯ
Для Саксії Сассен [Saksia Sassen] термін «глобальний» стосується просторів, що визначають глобалізацію економіки. В такому випадку центр світової економіки зосереджується в обмежених територіях фінансових столиць з їхнім розширеним соціальним субстратом. Для Рема Кулгаса [Rem Koolhaas] «глобалізація» визначає загальну схему гібридизації думки і дії. Планетарне поширення урбаністичних моделей має квазі-екологічне значення: те, що процвітало в одному місці знову проросте в місці далекому від цього (в часі і просторі) в більш сприятливому середовищі.
Типові моделі стають реальними лише в локальних мовах піддатливого клімату та необмеженої свободи дій: плодючість найкращих творінь науки та мистецтва без обмежень культури та історії. Цей розрив має надзвичайно практичне значення. Як в перших Нітцшианських метаморфозах, ви починаєте з того, що звільняєтесь від своїх надлишкових знань.

3. ТАБЛИЦЯ ПЕЙТІНГЕРА
В шістнадцятому столітті антиквар з Аубсбурга, Конрад Пейтінгер [Peutinger], отримав пергамент , на якому були показані маршрути, що з’єднували всі римські міста. Величезна картографічна компіляція невідомого походження (можливо вона була скопійована монахом у тринадцятому столітті? з оригіналу четвертого століття? що, в свою чергу, був зроблений на основі карти для Агріппи, прийомного сина Августа?) є непропорційно довгою (6,82 на 0,34 метри) і містить близько 6000 точних назв і 550 ескізних віньєток, які є поділеними на три основні типи за аналогією до системи зірок Мішлена. Таблиця Пейтінгера є одночасно картою, планом доріг і путівником. Це синтетичне бачення мережі, що простяглася до країв Імперії (від Бордо до Цейлону…). З точністю схеми та ціною безлічі помилок, Таблиця стала вражаючою діаграмою. Вона не описує маршруту, вона не описує всіх маршрутів, вона описує послідовність відрізків і вузлів в межах тотальної системи. Потоки в межах Імперії не можуть бути протрасовані однією лінією: дорога, як вібруюча струна стискається там, де трафік є інтенсивнішим (через корекції та скорочення) і послаблюється у плавні криві на менш інтенсивних відрізках. Таблиця дає ключ для розуміння «Римської Системи»: римське місто – це артикульована система рухів у всіх напрямках і його будівель, розкиданих в населеному всесвіті, що є лише «посудинами» або точками перемикання цієї системи. Вона наче прототип атласу кіберпростору.

4. «НА ЧЕСТЬ РИМУ»
Це заголовок трактату Еліуса Арістида [Aelius Aristides], написаного в 144 році, «найкращої писемної оди Імперії», згідно з філологом Віламовітзем [Wilamowitz]. Він означає приєднання грецького світу до римського верховенства. Арістид, будучи мешканцем Смирни [Smyrna], висловлював не підкорення колонізованих, а свої привілегії як жителя Риму. Для нього експлуатація імперії полягала « як в отриманні перемоги над варварами в аспектах сили та ресурсів, так і у випередженні греків в аспектах мудрості і помірності» (41). Рим перевершив досягнення світових імперій ассирійців, мідійців, персів, македонців… В чому полягає його престиж? «Ви наклали сітку на тотальність населеного світу», - заявляє Арістид імператору (85). «Ви організували тотальність населеного світу як єдине господарство» (102). Просторове запаморочення: міста ніколи не були настільки численними, що мандрівники рахують їх «за кількістю днів, навіть перетинаючи два чи три міста за один день, так ніби вони є вулицями» (93). Політичне запаморочення: римський уряд є «наче сумішшю всіх режимів», одночасно тиранією та олігархією, королівством та аристократією плюс демократія, в залежності від того добре чи погане управління (90). Міське запаморочення: «Скрізь повно гімназій, фонтанів, пропілей, храмів, майстерень, шкіл…» (97).

5. КЛАСИЧНА РИТОРИКА І ТЕОРІЯ 200%
Щойно запрограмоване, синтетичне місто створене для того, щоб швидко зростати і взаємодіяти з усіма іншими містами у відповідності до локальних умов застосування моделі. Таким чином не існує оригіналу чи копії, центр Риму є скрізь і ніде. Як писав Арістид, треба подорожувати місяцями, роками, щоб досягти його меж (80). Взаємодія – це принцип зміни, що прагне знівелювати (або змінити у зворотній бік) відносини між центром та колоніями. Чи може дане місто стати гарнішим і багатше оздобленим, ніж сам Рим? В будь-якому випадку, змагання всіх стало правилом для кожного. Конкуренція - це лише самоорганізуюче напруження і принцип, що визначає появу подвійної якості: кожне місто є на 100% типовим і на 100% особливим. Воно ні приймає, ні відкидає протистояння між «глобальним» та «локальним», воно уособлює свої власні нескінченні варіації (де б воно не було збудованим, воно є на сто відсотків містом , так як виникло на взаємодії між всіма потоками, що проходять крізь нього і його власним «типовим каркасом»). Це 200% місто, місто в своєму найпіднесенішому стані…
Ви дитина, що грає в гру, але також і майстер красномовства. Ваш успіх в грі залежить як від вашого власного переконливого завзяття, так і від активності. Позиції та фігури в просторі є силою риторики.
Всі ці аспекти є актуальними як для новачка, так і для експерта. Це вчення Менандра з Лаодіцеї, знаного як Ретор, з його закликів до прославляння міста…  

6.РЕПЕРТУАР
Текст «Римської Системи» (Р/ОС) складений як хрестоматія досліджень міста: інструкція, репертуар, тлумачна книга, словник, антологія цитат – компроміс між угодою (насправді маніфестом) і процедурною книгою. Тут свідоме розмежування між продукуванням і критикою генерує новий проміжний рівень: схеми Типового Міста. Типове Місто є простим: «його можна відтворити з його найменшої сутності, настільного комп’ютера або, навіть, дискети» («Типове Місто», 3.3).     

Jean Attali, The Roman System, or the Generic in All Times and Tenses, Mutations 2001, p. – 20


Переклав Роман Попадюк 
           

Немає коментарів:

Дописати коментар